Блажен, тот, кто знает Иисуса,
Блажен, тот, кто верой живет,
Кто отдал и сердце, и душу,
Тому, Кто нас к жизни ведет.
Ты призван на дело служенья,
Спасать, тех, кто бродит во тьме.
Ты призван нести это бремя,
Сражаться в духовной войне.
Пусть мир злобно дышит нам в спину,
Пускай смерть нам шьет свой наряд,
Мы дело свое не покинем,
Готовы идти даже в ад,
Чтоб слышали слово спасенья,
Чтоб цепи порвать на сердцах,
Мы с вами несем это бремя,
Чтоб снова зажечь жизнь в глазах.
Сегодня мы дарим надежду,
Поникшим, утопшим в слезах,
Чтоб лица сияли, как прежде,
Чтоб встретится нам в Небесах.
Мы дети Всесильного Бога…!
Мы слово с Небес в мир несем…!
Тернистой пусть будет дорога…,
Но мы знаем точно, что мы не умрем.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 4361 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.